КОСИНСЬКИЙ Володимир Андрійович (1864 - 1938)  – видатний фахівець у галузі політекономії, фінансів і економіки сільського господ., міністр праці Української Держави, академік УАН (1918). 

У ККІ - КІНГу  працював у 1909-1921 рр. на кафедрі прикладної економіки; читав лекції з історії та теорії політекономії. В цей час видав наукові праці Земельная задолженность и мобилизация земельной собственности // Изв. Киев. коммерчес. ин-та. 1913. Кн. 19, 20; Основные тенденции в мобилизации земельной собственности и их социально-экономические факто­­ры. К., 1917. Ч. 1; 1918. Ч. 2.

див: "Економіст" № 1449-1450 (16-17 за 2015 р.) Л. Рінгіс "Скарби наукових досягнень"

ВОБЛИЙ Костянтин Григорович (1876 - 1947) – видатний учений економіст, засновник української економіко-географічної школи. академік УАН (1919). 

У ККІ-КІНГу  викладав 1906-1930 рр., професор, декан економічного відділення 1910-1913, ректор ККІ  1918-1919; професор КІНГ 1920-1930.

Детальніше див.

Клуб «Дорогами до прекрасного» -    Інформаційний блок - Літературні імена

ОРЖЕНЦЬКИЙ Роман Михайлович (1863 - 1923) – учений-економіст, статистик, професор, академік УАН (1919), голова президії Соціально-економічного відділу ВУАН (1921–1922), прийняв запрошення обійняти посаду професора у Варшавському університеті. Мешкав на території університету й випадково став жертвою терористичного акту, що стався в корпусі університету в 1923 р.

Наприкінці 1919 р. був обраний професором кафедри політичної економії Київського комерційного інституту, завідував кабінетом економічної географії. Впродовж 3-х міс. у 1921 рр. був ректором КІНГу. В цей час видав наукову працю - Элементарная теория статистических величин и вычислений. – К., 1921. – 162 с

див: "Економіст" № 1449-1450 (16-17 за 2015 р.) Л. Рінгіс "Скарби наукових досягнень"

ГРАВЕ Дмитро Олександрович (1863 - 1939) – вчений-математик, професор, академік УАН (1919), почесний член АН СРСР (1929).

Засновник першої вітчизняної школи алгебраїстики в Києві. Працював також в галузі прикладної математики та механіки

У 1910-1925 рр. був професором ККІ-КІНГ, організував кабінет страхової справи, 1916 р. обирався деканом комерційно-технічного відділення, викладав конкурентну і політичну арифметику, фізику та математику.

КІСТЯКІВСЬКИЙ Богдан Олександрович (1868 - 1920) – філософ, соціолог, правознавець, сенатор і член Адміністративного генерального суду Української Держави (1918), акад. УАН (1919). один з організаторів УАН і голова постійних комісій для виучування соціального питання та для виучування звичаєвого права України.

У ККІ 1918-1919 рр. обіймав посаду позаштатного ординарного професора кафедри адміністративного права; 

див: "Економіст" № 1449-1450 (16-17 за 2015 р.) Л. Рінгіс "Скарби наукових досягнень"

ПТУХА Михайло Васильович (1884 - 1961) – видатний статистик, демограф, засновник першого в світі інституту демографії (Київ 1919), академік УАН (1920), член-кор. АН СРСР (1943), заслужений діяч науки УРСР (1944). Автор наукових праць із загальної теорії статистики, теоретичної та прикладної демографії, історії статистики та демографії.

У ККІ - КІНГу працював у 1918-1931рр. штатним професором кафедри статистики. Викладав історію статистики, демографію.

див. газета "Економіст" №№ 1440-1441 (квітень 2015) та 1444-1446 (червень 2015)  стаття Л. Рінгіс "Історія університету в назвах та іменах" 

ВАСИЛЕНКО Микола Прокопович (1866 - 1935) – український громадсько-політичний і державний діяч, історик держави і права, дійсний член НТШ (1911), міністр народної освіти Української Держави, один із засновників Української академії наук, академік УАН (1920), обраний Президент ВУАН (липень 1921 - лютий 1922).

1918 - 1924 рр. викладав право у ККІ (КІНГу). Звільнений у зв’зку з притягненням до суду у справі КОЦД. Покарання 10 років тюрми було скасовано завдяки клопотанням наукової громадськості.

Детальніше дивись    Клуб «Дорогами до прекрасного» -    Інформаційний блок - Звільнено з числа викладачів як засудженого

КОРЧАК-ЧЕПУРКІВСЬКИЙ Овксентій Васильович (1857 - 1947) – видатний учений з епідеміології, санітарної статистики і соціальної гігієни, міністр УНР, проф. гігієни, академік ВУАН (1921), зав каф. Здоров’я ВУАН (1921), секретар Президії ВУАН (1928-1934), консультант інституту демографії, консультант інституту клінічної фізіології.  

1908-1920 рр. у ККІ читав лекції та завідував кабінетом гігієни.

Детальніше див. газета "Економіст" №№ 1440-1441 (квітень 2015) та 1444-1446 (червень 2015)  стаття Л. Рінгіс "Історія університету в назвах та іменах" 

ГІЛЯРОВ Олексій Микитович (1856 - 1938) – письменник, професор філософії, академік ВУАН (1922). Досліджував питання античної філософії, теорію пізнання та історію філософії. Найвідоміші твори: «Старые поэты в новых русских переводах», «Схема исторической философии». В різні роки викладав латину, англійську та французську мови. Для видавництва Комінтерна переклав на французську «Капитал» К.Маркса.

у 1906 – 1920 рр. у ККІ на економічному відділенні читав педагогіку і вступ до філософії, 1920-1924 рр. у КІНГу викладав «Введення у філософію» та «Історію філософії» (до виключення його дисциплін з програми вузів).

ГУЛЯЄВ Олексій Михайлович (1863 - 1923) –   український правознавець, доктор римського права (1894), викладав у київських, петербурзьких, московських навчальних закладах, був сенатором цивільного касаційного департаменту Сенату, академік ВУАН (1923), з 1923 р. заступник голови Правничого товариства при Всеукраїнській Академії наук; досліджував римське і російське цивільне право.

Був безпосередньо причетним до заснування в Києві в 1906 р. вищих комерційних курсів, 1908 р. перетворених в ККІ, і читав цивільне право та цивільний процес на обох відділеннях інституту  до 1909 р., видав посібник до лекційного курсу з цивільного права;    Від 1919 р. знов викладав у Київському комерційному інституті, згодом перетвореному на Київський інститут народного господарства, у1920-1923 рр. професор юридичного (правничого) факультету КІНГ.

ЯСНОПОЛЬСКИЙ Леонід Миколайович (1873 - 1957) – учений- економіст, професор, академік АН УРСР (1925). Автор понад 100 наук. праць у галузі фінансів та кредиту, банківської справи, економ. історії, економ. географії, соціології та соціальної статистики.

Працював у ККІ (згодом КІНГ) у 1909 – 1930 рр. (приват.доц., професор) читав лекції та завідував семінарієм економічних  та фінансових наук, а також очолював бібліотечну комісію.

КРАСУСЬКИЙ Костянтин Адамович  (1867 - 1937) –   хімік-органік,  доктор хімічних наук, професор, член-кореспонд. ВУ АН (1926). Сформулював "правила Красуського" відомі всім хімікам-органікам.

1910—1916 рр. у Комерційному інституті — позаштатний ординарний професор органічної хімії, в. о. декана комерційно-технічного відділення (1915), читав на цьому відділенні курс органічної хімії.

КРАВЧУК Михайло Пилипович (1892 - 1942) – найвизначніший український математик ХХ сторіччя, учень Д. Граве, професор, академік ВУАН (1929),  розробник української термінології в математиці, вчитель Архипа Люльки (конструктора реактивних двигунів) та Сергія Корольова (конструктора космічних кораблів). Життя геніального вченого трагічно обірвалося у засланні на Колимі 1942 р. навіть місце поховання невідоме.15 вересня 1956 p. M. Кравчука було посмертно реабілітовано, а 20 березня 1992 р. поновлено у складі дійсних членів Академії наук України. Праці нині широко використовуються в США, Японії та інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки.

У 1924 р. - зарахований до складу професорів КІНГу для читання лекцій з вищої математики на Промисловому циклі (економічному факультеті).

ПАТОН Євген Оскарович (1870 - 1953) – учений, засновник всесвітньо відомої науково-інженерної школи зварювання та мостобудування, професор, академік ВУАН (1929), заслужений діяч науки УРСР (1940), Герой Соц.Праці (1943), Віце-Президент АН УРСР (1945-1952), керівник проектів понад 50 клепаних мостів і понад 100 зварних. автор понад 350 праць, засновник і перший керівник Інституту електрозварювання.

1908-1929 читав лекції у ККІ та КІНГУ (будучи професором та зав каф.мостобудування  КПІ)  У 1922—1925 розробив оригінальний проект відновлення Київського моста імені Є. Бош через Дніпро,  керував його спорудженням.

БОГОМОЛЕЦЬ Олександр Олександрович (1881 - 1946) – біолог, патофізіолог, академік ВУАН і президент АН УРСР (1930-1946), академік (1932) і віце-президент АН СРСР (1942-1945), академік АН БРСР (1939) та АМН СРСР (1944), поч. член АН Грузинської РСР (1944), засл. діяч науки РРФСР (1935), засл. діяч науки України (1943), лауреат Держ. премії СРСР (1941), Герой Соціалістичної Праці (1944) - за кровяну сиворотку для загоювання ран. Засновник Київського ін-ту експерим. біології і патології (1930), засн. і директор Київського ін-ту клінічноі фізіології (1934-1946). Фундатор геронтології.

КОРОЇД Олексій Степанович (1911 - 1988) – український-радянський економіст, член-кореспондент АН УРСР (1961).

У 1933 році закінчив Харківський університет, у 1949 – Академію суспільних наук при ЦК КПРС. З 1955 по 1965 — заст. директора Ін-ту економіки АН УРСР.
1965-1969 рр. – очолював Київський інститут народного господарства, водночас – завідував кафедрою політичної економії.

ЧУМАЧЕНКО Микола Григорович (1925 – 2011) – учений-економіст, науковий доробок якого сягає 900 праць, академік АН УРСР (1982) засновник і Перший президент АЕН України (1993-2011).
Закінчував аспірантуру КФЕІ, 1961-1971 рр. був ст. викладачем, доцентом, зав. кафедри економічного аналізу, заст. декана обліково-статистичного факультету, деканом факультету планування промисловості, проректором з вечірньої та заочної форми навчання Київського інституту народного господарства.

ПАХОМОВ Юрій Миколайович (1928 - 2014) – український економіст, доктор економічних наук, професор, академік АН УРСР (1988), академік АЕН України, автор понад 350 наук. праць, окр. 32 монографій. Лауреат Держ. премії України в галузі науки і техніки (2002), премії ім. М.І. Туган-Барановського НАН України та ін. У 1988-1991 роках академік-секретар відділення економіки АН УРСР. В 1990-1991 роках дир. Ін-ту соціології НАН України. З 1992 року директор Ін-ту світової економіки і міжнародних відносин НАН України.
У 1962 р. закінчив аспірантуру КНЕУ. У 1980-1987 рр. – ректор Київського інституту народного господарства імені Д.С. Коротченка.

ОПРИШКО Віталій Федорович (1942 р.н) – правознавець, доктор юр. наук, професор(1987), академік Акад.інж.наук України, член-кор. НАН України (1997), заслужений діяч науки і техніки України (1992). Засл. юрист України. Автор понад 200 наукових та інших публікацій. Був одним із фундаторів і першим директором Ін-ту законодавства Верховної Ради України.
Випускник КДУ  ім. Т.Г. Шевченка (1969), працював там (1975-1985).

З 1985 р. очол. кафедру правознавства, з 1997 р. — кафедру правового регулювання економіки, а з 1999 до 2015 рр. обіймав посаду декана юридичного факультету КНЕУ імені Вадима Гетьмана.

САВЧУК Володимир Сафронович (1938 - 2023.) – учений-економіст, педагог, доктор економічних наук (1987), професор, заслужений діяч науки і техніки України (1998), член-кор. НАН України (2003), академік-засновник АН ВШ України (1992), академік АЕН України. Багато років викладав у країнах Африки: Малі, Алжирі, Конго, Браззавілі.
Від 1960 р. працював в КНЕУ імені Вадима Гетьмана (колишн КІНГ імені Д.С.Коротченка),  1986 - 2012 рр. — проректор з наукової роботи. Очолював кафедру політекон. обліково-економічних ф-тів, кафедру економічних теорій, був одним із визнаних лідерів у сфері економічної теорії і світогосподарських  відносин у нашій  країні, засновником власної наукової школи. Нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня», Почесною грамотою Верховної ради України, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України.

ВОРОНА Валерій Михайлович (1940 р.н.) – учений-економіст, соціолог,  доктор екон.наук  (1990), професор (1992), акад. НАН України (2006), директор ін-ту соціології, заслужений діяч науки і техніки України (1998), головний редактор журналу «Соціологія: теорія, методи, маркетинг».

У КІНГу працював 1969-1980,  (асистент, ст.викл., доцент, професор каф.політекономії, декан, 1985-1988 проректор з навчальної роботи).

ЛІБАНОВА Елла Марленівна (1950 р.н) — учений-економіст у галузі соціоекономіки, демографії та економіки праці, чл.-кор. НАНУ (2002), акад.  НАН України (2009), доктор ек. наук (1992), професор (2000), засл. економіст України (2002). Автор понад 200 праць. Обіймала посади: наук. консультанта Президента України (2000-2005), заст. і директора ін-ту демографії та соціологічних досліджень імені М.В. Птухи. Академік-секретар відділ. економіки НАН України.
1971 — закінчила КІНГ і працювала до 1977 (інженер, мол. наук. співр. НДС). Член спец. вченої ради із захисту дисерт. на здобуття ступ. доктора екон. наук зі спец. «статистика» в КНЕУ імені Вадима Гетьмана.

БІЛОРУС Олег Григорович  (1939 р.н) –  укр. політик та дипломат. Народний депутат України. Доктор ек. наук, професор (з 1980), член-кор. АН УРСР (1990), академік НАН України (2012), Почесний професор Відкритого Міжнародного унівеситету "Україна". Зав. відділу глобалістики Ін-ту соціології НАН України. Перший віце-президент Укр. Акад. менеджменту і бізнесу. Президент Міжн. ін-ту глобалістики (з 1999). Віце-президент Парламентської асамблеї ОБСЄ (з 2004).

З 1956 до 1960 року навчався в КФЕІ, 1962-1966 – аспірант КІНГу.
1966 -1970 рр. – асистент, ст. наук. співр., ст. викл., доцент,  декан, проректор,  1970 - 1978  перший прорект. КІНГу ім. Д.С.Коротченка.

МАНЦУРОВ Ігор Германович (1953 р.н) – доктор ек.наук, професор член-кор. НАН України (2012). Автор понад 150 наук. робіт в галузі інституціональної економіки, світової економіки, статистики, інституційних перетворень, фінансового регулювання національних економік, статистичного, інформ-аналітичного  забезпечення управління економікою. Міжнародний експерт з проблем розвитку нац. економік та інституційних перетворень Міжнародної організації з міграції та ООН.  Дир.  Науково-дослідного економічного ін-ту  Міністерства економіки України. з 2009 — директор Н.-д. економічного інституту Мінекономрозвитку і торгівлі України. з 2016 р. очолює Інститут системних статистичних досліджень (ІССД).

Випускник КІНГу 1974 р. У 1984 -1988 рр. та 2004-2016 рр. - зав. каф. статистики  КНЕУ імені Вадима Гетьмана. 

ДОРОГУНЦОВ Сергій Іванович (1929 - 2010) – громад. та державний діяч, юрист, економіст,  доктор екон. наук (1988), професор (1989), член-коресп. НАН України (1992).
По закінч. юрид. ф-ту і річних курсів підготовки викл. Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, працював ст. викл. партійної школи при Тернопільському обкомі КПУ (1954–1957) і Тернопільського державного мед. інституту (1957–1959), очолював лект. групу Тернопільського ОК КПУ (1959–1962), був слухачем Академії суспільних наук при ЦК КПРС (1962–1965, ек. науки), консульт. відділу науки і культури (1965–1969) та зав. сектору сусп. наук відділу науки і навч. закладів (1969–1974) ЦК КПУ, помічник Голови Ради Міністрів УРСР (1974–1984), голова Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України (1984–2006). Народний депутат України (1990–1994, 1998–2006), голова постійної комісії з питань екології та раціонального природокористув. (1993–1994), заст. голови комітету з питань науки і освіти (1998–2006) ВР України. Держ. служб. першого рангу (1994). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003).
Зав. кафедрою розміщення продуктивних сил у Київському національному економічному університеті (1988–2008). Наук. керівник і консультант понад 10 докторів і понад 30 кандидатів економічних наук.

ДАНИЛИШИН Богдан Михайлович (1965 р.н.) – економіст, доктор екон. наук (1997), професор (2003), член-коресп. НАН України (2004), академік НАН України (2009), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Заслуж. діяч науки і техніки України.
По закінч. Тернопільського пед. ін-ту (1987) працює у Раді по вивченню продуктив. сил України: зав.відділу, заст.голови з наук роботи, 2006-2008 – голова, водночас від 2000 р. – позаштат. радник КМ України; 2007 –2010 – Міністр економіки України.
Автор понад 250 наукових праць. Під його наук. керівництвом було розроблено Програму розвитку малих міст України, брав участь у розробці Концепції державної регіональної політики, Генеральної схеми планування території України, низки нормативно-правових, законодавчих актів з питань розвитку регіонів і територіальних громад, екологічної політики та природно-техногенної безпеки.
З грудня 2014 року очолює Науково-дослідний інститут регіоналістики, що функціонує у складі єдиного навчально-наукового комплексу КНЕУ імені Вадима Гетьмана. Завідувач кафедри регіоналістики і туризму.

ПАВЛЕНКО Анатолій Федорович (1940 - 2016) – вчений у галузі економіки та педагогіки, доктор економічних наук (1990), професор (1990), Заслужений діяч науки і техніки України, академік Національної академії педагогічних наук України (2003);
у 1964 році закінч. Київський ін-т народного господарства. У 1964-1965 рр. — ст. викл. кафедри економіки промисловості, у 1965-1971 рр. — асист. кафедри матеріально-технічного постачання, у 1975-1980 рр. — заст. декана, у 1980-1985 рр. — декан ф-ту економіки праці та матеріально-технічного постачання, у 1985-1987 рр. — проректор з навчальної роботи, завідувач кафедри маркетингу, ректор КНЕУ імені Вадима Гетьмана  (1987-2016).
Член президії Вищої атестаційної комісії України (з 1998); президент Української асоціації маркетингу; член Державної акредитаційної комісії України; член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки (з 2006). Академік Міжнародної академії наук вищої школи (Москва). Почесний доктор Міжнародного християнського університету (Відень). Головний редактор наукового журналу "Маркетинг в Україні" та збірника наукових праць "Вчені записки", член редколегій низки наукових фахових видань. Указом Президента присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави (2006).

ТРОНЬ Віталій Панасович  (1925 р.н.) – перший доктор наук з державного управління в Україні, професор, завідувач кафедри інформаційних технологій ІДУС при Кабінеті Міністрів України (1996 - 1999рр.), професор Національної академії державного управління при Президентові України, канд. технічних наук, професор кафедри міжнародної інформації Інституту права та суспільних відносин Вільного Міжнародного університету «Україна»,    Заслужений діяч науки і техніки України (2005),  академік Української  академії наук  державного управління,  академік Міжнародної академії інформатизації при ООН.

Суддя національної категорії з шахів. Учасник бойових дій у ВВВ.
1968 – 1971 рр. – декан ф-ту Організації машинної обробки інформації КІНГ ім. Д.С. Коротченка.

ГОЛОВАЧ Анатолій Варфоломійович (1930 - 2019) – український економіст, доктор екон. наук (1972), професор (1974), академік-засновник АН ВШ України (1992).

Працював у Ін-ті економіки АН УРСР (1948–52), Держплані УРСР (1952–54), НДІ торгівлі та громад. харч. (1954–65);
від 1965 – у КІНГу (КДУ, КНЕУ): доцент, – зав. каф. економічної статистики (1973–91), від 1991 – проф. цієї ж каф. Започаткував діяльність проблемних лабораторій в університеті, зокрема, на кафедрі статистики під його керівництвом була створена лабораторія Міністерства освіти України з аналізу та планування потреби економіки у спеціалістах з вищою освітою. Багато років очолював Спеціалізовану Вчену Раду КНЕУ та був членом Спец. Вченої Ради Київського національного торговельно-економічного університету.
Автор 4 монографій, 7 підручників і навчальних посібників, понад 100 проблемних статей у відомих фахових виданнях України та за кордоном.

ЛИТВИН Юрій Якович (1929 - 2000) – визначний український науковець, доктор економ. наук (1976), професор (1977), Засл. діяч науки і техніки України (1992), академік Академії наук вищої школи України (1993).

У 1949 – 1953 рр. навч. у Київському фінансово-економічному інституті, закінч. з червоним дипломом і вступив до аспірантури. 1956 р. залиш. працювати асистентом каф. Бухг. обліку в с/г. У 1959 р. захистив канд. дис., отримав звання доцента, в 1976 р. захистив докт. дисертацію. З 1973 р. впродовж 15 років завідував кафедрою водночас упродовж 8 років очолював спеціаліз. Вчену раду із захисту канд. та докт. дисертацій при КІНГ, був експертом ВАК України. У 1988 р. був відрядж. до Тернополя і до 2000 р. завідував каф. Бух. обліку у філії КІНГу (з 1994 р. Тернопільській академії народн. госп-ва, нині ЗУНУ). Як науковець активно досліджував проблеми застосування нормативного методу планування, обліку і контролю за витратами на виробництво в с/г.  Опублікував понад 100 наук. праць заг. обсягом 230 друк. арк. Окремими томами вийшли 9 моногр., 15 підручн. і навч. посібн. Під його керівництвом захищено 31 канд. та 13 докт. дисертацій. Заснував наукову школу, вихідці якої стали провідн. спеціалістами і не тільки в Україні, а й у Литві, Казахстані, Молдові, Узбекістані та інших республіках СРСР.

ПОКРОПИВНИЙ Сергій Федорович (1930 - 2001) – український економіст, доктор економ. наук (1979), професор (1980), Заслужений працівник освіти України (1991), академік АН ВШ України (1993).
Випускник КФЕІ (1958)  понад сорок років працював у Альма-матер: лаборант, ст. лаборант, асистент, ст. викладач, захист канд. дисертації (1973), стажування у Франції (1969-1970), завідувач кафедри (1968-1992), професор, останні роки професор-консультант каф. економіки підприємств. Впродовж 1985-1991 рр. був деканом планово-економічного ф-ту (нинішнього ФЕтаУ).
Автор понад 180 опублікованих наукових праць, в тому числі 22 моногр. та підручників: «Економіка промисловості», «Економіка підприємств». Підготував до захисту 36 канд. та 7 докторів економ. наук.
 

СОПКО Василь Васильович  (1928 - 2017) – відомий український вчений, визнаний спеціаліст у галузі бухгалтерського обліку, як в Україні так і далеко за її межами, доктор екон. наук, професор, академік (один з засновників) Академії економічних наук України (1993), академік Академії наук вищої школи України (1996), академік Національної Академії Угорщини (2000), Відмінник освіти України, Експерт комісії ООН з питань бухгалтерського обліку, Член палати аудиторів України (голова палати 1993-1996), засновник Спілки аудиторів України.  

У КІНГу з 1972 року. Обіймав посади: викладач, доцент, професор, зав. каф. обліку у с.госп. (1988-1993). Викладав дсципліни: Бух. облік, Організація обліку, контролю та аналізу, Основи наукових досліджень.

Автор 62 друкованих підручників та навчальних посібників, 18 монографій, понад 150 наукових статей.

КОРНІЙЧУК Май Тихонович (1937 - 2012) — український учений в галузі прикладної математики. Доктор технічних наук (1991), професор (2001). Академік АН ВШ України з 2006 р.
Випускник Київського університету ім Т. Шевченка (1961), працював у військово-інж. радіотехн. училищі, від 1987 р. у Нац. авіац. ун-ті.
З 1999 р. — професор кафедри економіко-математичних методів КНЕУ, одночасно професор кафедри комп'ютеризованих систем управління НАУ.
Осн. напрями наук. дослідж.: надійність і ефективність функціонування склад. радіотех. систем та радіоелектрон. обладнання; нелінійне матем. програмування; оцінювання екон. ризиків.

ПОРУЧНИК Анатолій Михайлович (1947 - 2021) – вчений економіст-міжнародник, один із фундаторів вітчизняної школи з міжнародної економіки та організатор бізнес-освіти в Україні. Доктор. екон. Наук (1994), професор (1997), академік АН вищої школи України (2015). Відмінник освіти України. Нагороджений знаком "Заслужений діяч науки і техніки України"(2013).
Випускник економ.ф-ту Київського державного університету імені Тараса Шевченка (1972 р.), аспірантури КІНГу (1978).

Завідувач кафедри міжнародної економіки (1997), директор Центру магістерської підготовки КНЕУ, директор Інституту бізнес освіти.

ПАНАСЮК Броніслав Якович (1935 р.н. ) – академік Національної академії аграрних наук України (2002), доктор екон. наук (1991), професор, Заслужений економіст України. Нагороджений орденом «Знак пошани» (1973); бронзовою медаллю ВДНГ СРСР (1986). Член Нац. спілки письм. України, Національної спілки журналістів України та Нац. спілки краєзнавців України..
Закінчив Київський фінансово-економічний інститут (1958), керуючий Корсунь-Шевченківським сільгоспбанком (1958-1959 рр.); Міністерство сільського госп. України (1964-1979 рр.); Держплан України (1980-1995 рр.); Кабінет Міністрів України (1996-2000 рр.). У 2000 р. залишив держ. службу і зосередився на науковій роботі, викладач Горохівського сільськогосп. технікуму на Волині (1959-1962рр.); у 1969-1971рр. навчався в аспірантурі Української сільськогосп. академії (заочно); у 1971р. захистив канд.дис., Впродовж 1979-2011рр – доцент, професор кафедри КНЕУ за сумісництвом; з 2011р. гол. науковий працівник Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН; з 2014 р. завідувач кафедрою Вінницького національного аграрного університету.

Детальніше

АНДРІЙЧУК Василь Гаврилович (1938 - 2021) –– економіст, доктор екон. наук (1988), професор (1990),  Член-кор. УААН (1999), академік Української Академії аграрних наук (2007). (З 2010 академія має статус національної).
Закінчив ВПШ при ЦК КПУ (1966), Міжнародний ін-т менеджменту (1992). Працював інструктором організац. відділу Шаргородського райкому КПУ (1966–69).
Від 1969 р. у КІНГ (КДЕУ, КНЕУ): асист., ст. викл., доцент., від 1988 – професор. каф. економіки і організації с. госп-ва (каф. аграр. менеджменту, економіки агропром. формувань). Дослідник проблем реструктуризації аграр. і агропер. підприємств та вдоскон. дії екон. механізмів у АПК.  

ЛУК'ЯНЕНКО Дмитро Григорович (1955 р.н.) – укр. вчений-економіст, доктор ек. наук (1996), професор (1997), Заслуж. діяч науки і техніки України (2001), лауреат Премії імені М.В. Птухи НАН України (2001), Повний кавалер ордена «За заслуги» (2006, 2012, 2015), член-кор. Національної академії педагог. наук України, відділ. вищої освіти (2019), голова підкомісії «Міжнародна економіка» НМК Міністерства освіти і науки України з економіки та підприємництва, фундатор націон. наукової школи міжнар. економіки. Очолює ред. колегії наук. журналів «Цінні папери України» та «Міжнародна економічна політика». Член НСЖ України, член президії Української ради миру..

Освіта: Київський технікум електрон. приладів (1974), КІНГ імені Д.С. Коротченка (1980), захистив канд. дис.(1986), у 1990 р. закінч. Міжнародний ін-т менеджменту (м. Київ), магістр ділової адміністрації. Захист. докт. дисерт. на тему «Розвиток національної економіки в умовах міжнародної інтеграції»(1996). Проходив наукове стажув. в провідних університетах Канади, США, Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Туреччини, Китаю. Основні напрями наукових досліджень — міжн. економ. інтеграція, глобалізація економ. розвитку, міжн. інвестиційна діяльність, глобальний менеджмент.

Від 1980 р. в Київському інституті народного господарства (КДЕУ, КНЕУ, КНЕУ імені Вадима Гетьмана): асист., ст.викл, доцент, зав. каф. міжн. економ. відносин, зав. каф. міжнародного менеджменту, декан ф-ту МЕіМ, перший проректор з науково-педагог. та наукової роботи, ректор.

Підготував 4-х докторів та понад 20 канд. економ. наук. З 2004 р. — Голова спеціаліз. вченої ради по захисту докт. та кандид. дисертацій зі спец.— світове господ. і міжн. економічні відносини.<\\br> Загальний обсяг друк.  наукових праць складає понад 200 найменувань. Автор і співавтор 20 фундаментальних монографій українською, російською, польською та англійською мовами і 30 підр. та навч. посібників з міжнародної економіки та менеджменту.

МОЗГОВИЙ Олег Миколайович ( 1953 р.н.) — український управлінець, державний діяч, вчений-економіст, доктор економічних наук (1999), професор, академік Міжнародної слов’янської академії наук (1998), академік Академії економічних наук (2012), член Спілки економістів України (2010). Фундатор вітчизняної наукової школи фондового ринку.

Закінчив планово-економічний ф-т КІНГу (1980), та Міжнародний інститут менеджменту (1990). Наукове стажування проходив у США, Франції, Великій Британії, Аргентині, Чилі, Німеччині. Досліджує проблеми міжнар. фінансів і регулятор. політики та глобал. розвиток фонд. ринків.

Від 1988 р. працює у КНЕУ: асистент, ст. викл, доцент, професор, декан ф-ту МЕіМ (1992–94), від 2002 – завідувач кафедри міжнародних фінансів.

Підготував 2-х докторів та 10 кандидатів економічних наук. З 2004 р. — Член спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 по захисту докторських та кандидатських дисертацій зі спеціальності 08.00.02 — світове господарство і міжнародні економічні відносини

АРЖЕВІТІН Станіслав Михайлович (1961р.н.) – укр. політик, банкір, письменник-публіцист, громадський діяч, науковець, викладач, Засл. економіст України, академік Національної академії проблем людини, член-кор. Міжнародної кадрової академії, наук. радник Академії екологічних наук, академік Всеукраїнської академії культурної спадщини українського козацтва, академік Міжнародної академії козацтва (2005), почесний академік Національної академії педагогічних наук України (2020), академік АН ВШ України (2023). 1982 – 1991 рр. працював на керівних посадах у системі Будбанку СРСР, упродовж 1991-2004 – голова Правління Акціонерного банку «АЖІО» У 2005-2006 рр. – заст. Міністра з надзв. ситуацій (МНС), народний депутат України 5 та 6 скл. (2006-2012). Голова Ради Асоціації українських банків, радник Президента України (поза штатом, 2005-2010), Секретар Ради Українського козацтва (з 2005), член правління Національної спілки краєзнавців України, член Національної спілки письменників України (2009). Засновник краєзнавчої школи Аржевітіних. Меценат, співзасновник Всеукраїнської літературної премії імені Зореслава, що підтримує діяльність літераторів та науковців, які популяризують творче надбання Закарпаття та сприяють духовному відродженню України.

  У 1978 - 1982 р.р. навчався у Київському інституті народного господарства імені Д.С. Коротченка за спеціальністю «Фінанси та кредит».Захистив канд.дисертацію 1998 р. Ще працюючи у банківській системі, неодноразово призначався головою Атестаційних державних комісій фінансово-економічного та кредитно-економічного факультетів; двічі обирався до Наглядової Ради КНЕУ; працював за сумісництвом на кафедрі банківської справи. У 2011 р. здобув наук. ступінь доктора екон. наук, з 2014 р. викладає в КНЕУ, професор кафедри банківської справи та страхування, завідував цією  кафедрою (2015 – 2018), член Спеціалізованої вченої ради університету.

Детальніше 

--------------

       Варто додати, що до переліку імен академіків, які в різні часи працювали в нашому ВНЗ, можна включити імена колишніх випускників, тобто тих, що  опановували базові знання й перші навички наукових досліджень в нашому закладі, а гідне визнання за наукові досягнення здобули, працюючи в інших установах:

ТИЧИНА Павло Григорович (1881 - 1967) –– український поет, перекладач, публіцист, громадський  та державний діяч доби УНР та УРСР.  академік ВУАН (1929), член.кор. АН Болгарії (1947); 

Студент економічного відділення ККІ (1913 -1917). 

ГЕТЬМАН Вадим Петрович (1935 - 1998) –– український політик та фінансист, академік Міжнародної академії інформатизації та член.кор. Академії інженерних наук України; 

Випускник фінансового ф-ту КФЕІ (1956). 

ПАСХАВЕР Борис Йосипович (1938 - 2019) –– український вчений-економіст, професор, Лауреат Премії НАН України імені М. І. Туган-Барановського (1997),  академік Національної академії аграрних наук України (2007); 

Випускник КФЕІ (1959), 

МЕСЕЛЬ-ВЕСЕЛЯК Віктор Якович (1938 - 2022) –– Академік НААН (1999) і Академії економічних наук України, доктор економ. наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України. Автор понад 1000 наук. праць, присвячених обґрунтуванню і розробці принципово нових методів аграрної реформи в Україні, організації виробництва, розвитку форм господарювання і земельних відносин, взаємовідносин між галузями економіки держави і внутрігалузевих відносин в АПК, розвитку кооперації на селі. За участю вченого розроблено проєкти 33 законів України.  Закінчив с/г ф-т КІНГу в 1961 р. 

БЕРШЕДА Євген Романович (1945 р.н.) –– український дипломат, економіст, доктор економічних наук, професор, посол України у Швейцарії, Ліхтенштейні, Алжирі, Бельгії, Люксембурзі,  директор інституту законодавства Верховної Ради України,  член.кор. НАН України (1997), академік Академії технічних наук України та Академії економічних наук України; 

Випускник КІНГ (1967), 

ПИРОЖКОВ Сергій Іванович (1948 р.н.) –– український науковець та дипломат. Доктор економічних наук (1991), професор (1994).  Надзвичайний і Повноважний Посол України у Республіці Молдова. З квітня 2015 року — Віце-президент НАН України, Голова Секції суспільних і гуманітарних наук, Член Президії НАН України.  Заслужений діяч науки і техніки України (2003), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2002). член-кор. НАН України (1997), академік НЕНУ (2000), академік Академії технічних наук України та Академії економічних наук України;   

ОСАУЛЕНКО Олександр Григорович (1951 р.н.) –– доктор наук з державного управління, професор,  Заслужений економіст України, державний службовець 1-го рангу, ректор Національної академії статистики, обліку та аудиту,  член-кор. НАН України (2009); академік НАНУ (2024).

Людмила Рінгіс,
голова правління клубу “Дорогами до прекрасного”,
член Національної спілки журналістів України.