Біографія

Народився в сім’ї геолога 8 серпня 1955 р. Раннє дитинство пройшло у селі Старовичі Іванківського району Київської області, де його виховували бабуся Ольга та прабабуся Параска. З тих пір любов до українського Полісся, його людей та природи і навіть характерний для тих місць м’який діалект закріпились назавжди. З 1962 р. сім’я мешкала в м. Бориспіль Київської області. У 1970 р. закінчив 8 класів Бориспільської середньої школи №6. Навчаючись на «відмінно», виявив неабиякі здібності до математики, фізики та хімії, про що свідчать перемоги у районних та обласних олімпіадах з цих предметів. Одночасно навчався в музичній школі по класу «скрипка», багато малював, писав вірші.

У 1970-1974 рр. навчався у Київському технікумі електронних приладів, який закінчив за вкрай популярною на той час спеціальністю «Радіотехнічні вимірювання». Активно займався спортом — академічною греблею, баскетболом, регбі, парашутизмом. У 1974-1976 рр. служив у повітряно-десантних військах, демобілізувався у званні гвардії старшини. Безпосередньо трудові діяльність розпочав як майстер радіоцеху філії Київського заводу «Генератор».

Визначальним для майбутньої професійної кар’єри стало навчання у Київському інституті народного господарства ім. Д.С. Коротченка (нині Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана). Будучи студентом, отримував найпрестижнішу на той час стипендію. Інститут закінчив у 1980 р. з відзнакою, здобувши кваліфікацію економіста (економіка промисловості).

Дальша професійна діяльність безпосередньо пов’язана з КНЕУ. Науково-педагогічну діяльність розпочав на кафедрі економіки промисловості, будучи стажером-дослідником, молодшим науковим співробітником, аспірантом, асистентом, старшим викладачем, доцентом.

У 1986 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Ефективність енергоспоживання регіональних промислово-виробничих систем (на матеріалах промислових підприємств м. Києва)». Працював заступником декана планово-економічного факультету (1987-1988 рр.).

У 1989 р. разом із ректором професором А.Ф. Павленком ініціював, а у 1990 р. з колегами О.М. Мозговим, Т.М. Циганковою, С.І. Прилипком створив і очолив кафедру міжнародних економічних відносин. Надалі завідував кафедрами міжнародної економіки, міжнародного менеджменту. У 1990 р. закінчив Міжнародний інститут менеджменту «МІМ-Київ», здобувши унікальну на той час в Україні ступінь магістра ділової адміністрації у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Практику проходив у Йоркському університеті м. Торонто (Канада), корпорації Шератон, на Торонтській фондовій біржі. Працював державним та незалежним експертом Європейської комісії Організації Об’єднаних Націй.

З 1995 до 2012 рр. обіймав посаду декана факультету Міжнародної економіки і менеджменту. За ці роки факультет став одним з найбільших та найпрестижніших в Україні. У 1996 р. захистив докторську дисертацію на тему «Розвиток національної економіки в умовах міжнародної інтеграції»; з 1997 р. – професор. З 2013 року перший проректор з науково-педагогічної та наукової роботи, у 2017-2022 рр. – ректор, з 2022 р. – в.о. ректора Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.З 19 червня 2024 року призначений на посаду ректора КНЕУ імені Вадима Гетьмана, в результаті волевиявлення трудового колективу.

Найбільшою цінністю є родина: батьки – Лук’яненко Григорій (1925-2011 рр.) і Лук’яненко Катерина (1924-2006 рр.), сестра Тетяна, дружина Люба (одружились у 1977р.), яка була і є його Коханням, Другом і Музою; дочка Ольга (1978 р.н.), її син Дмитро та Іван; син Олександр (1985 р.н.), його сини – Олександр та Тарас.

Вчителями, що сформували його як особистість, професіонала своєї справи і патріота України були: Олена Євгенівна (вчителька 1-4 класів) та д.е.н., професор Сергій Федорович Покропивний. Радий і гордий тим, що може реалізувати творчий потенціал в інтелектуальному середовищі КНЕУ, а звання професора вважає найбільш вагомим і безцінним своїм науково-педагогічним здобутком.